Терношорська Лада

Якимось чином тут автоматично відсікається все зайве. Можна просто побути в цьому місці – без карти бажань, без цілей, без виру думок. Можливо, святилище, а може, просто гори і карпатська природа так впливають – тут легше фокусуватися на головному, легше говорити “ні”, розставляти пріоритети. В драйві та шумі Києва це робити набагато складніше. 

Силу цього місця я відчула не тільки на ментальному, але й на фізичному рівні. Тут у мене з’являється більше сил – можу набагато довше ходити, підніматися, спускатися, і при цьому дихання не збивається.

А ще тут потужно вмикається тіло, всі тактильні відчуття – торкатися шероховатого каміння, ходити босоніж по землі, притулятися до прохолодного каміння. Неймовірні відчуття.

Була на Ладі два рази. Перший раз просто гуляла, не знаючи нічого про це місце. Але вже тоді мене вразили велетенські моноліти посеред лісу. На другий раз я відкрила Ладу як місце сили. Тоді подруга провела мені невеличку екскурсію – розказала про значення цього місця, його історію та легенди. Я була у різних місцях сили в різних країнах, але далеко не всюди її відчувала, а на Ладі дійсно відчувається потужна енергія. 

Сподіваюсь, що згодом тут буде розвиватися туристична інфраструктура, будуть QR-коди, які ведуть на сторінки з інформацією. Хочеться, щоб люди, які приходять сюди, бачили не просто гарне місце, а й дізналися про його культурну та історичну цінність, про його силу.

Я сама собі задумала, що подорож на Ладу для мене буде символізувати очищення, оновлення і позбавлення від старого і непотрібного. Дуже класно було лізти через щілину між скелями з думками про те, що ніби заново народжуєшся. Потім – посидіти на камінці, усамітнитися і помедитувати з чарівним видом. І завершити подорож купанням в гірській річці оголеними – і все це в колі близьких жінок. Такий потужний був заряд енергії!

“Лада була одним з перших місць, з якого почалося моя подорож по цьому регіону. Мене здивувало, що цей кам’яний масив має багатотисячолітню історію, це місце обросло легендами і дуже багато жінок приїжджають сюди, щоб загадати бажання. Мені подобається, що святилище доступне,  сюди нескладно добиратися, а з його вершини відкривається захопливий краєвид. 

Сюди добре приходити у будні, або зранку – туристів менше і більше шансів насолодитися тихою красою гір, шелестом дерев, прохолодою вітру. Але для мене будь-які гірські кам’яні моноліти мають потужну енергетику, адже вони існують мільйони років і багато чого бачили на цьому світі.

В якому б стані я не приходила на Ладу, завжди заспокоююсь. Тут завжди хочеться зняти взуття – щоб прибрати бар‘єри між собою і землею. Ще один з моїх ритуалів по дорозі на Ладу – занурення в Купель Мавок за водоспадом Терношорський Гук, бо є відчуття, що спочатку треба очиститись, щоб на повну відчути силу цього місця. 

Добре, коли перед відвідуванням Терношорської Лади гості почитають трохи про неї – тоді це місце перестане бути для них просто грудою цікавого каміння. Наші пращури зашифрували у святилищі свій світогляд, свою віру та цінності, і так цікаво і важливо відкривати їх.

«Колись ми з моїм майбутнім чоловіком шукали в горах стару хату, щоб переїхати з великого міста. І Лада подарувала нам знак – маленький ключик, який ми знайшли біля її каміння.

Так вона допомогла нам зробити правильний вибір.
А ще мій чоловік зробив мені пропозицію на Терношорській Ладі. То ж для мене це місце має особливе значення і силу».

Коли я знаходжуся на Ладі, то відчуваю “симптоми”, які свідчать про те, що тут змінений рівень енергії – по-перше, зупиняється мисленевий процес, не хочеться ні про що думати, переживати, я в стані розслабленості, зосередженості на собі, на своїх відчуттях, хочеться просто споглядати. А ще мені особисто приємно доєднатися до символу сили, створеного вірою і благими намірами наших пращурів. Я ніби об’єднуюся з тими давніми людьми, які вірили в божественну творчу енергію, і потрапляю в поле своїх однодумців. Тут жива енергія творення, з допомогою якої можна оживити, втілити свої бажання і задуми. Лада – ідеальне місце, щоб відчути шлях, по якому людина йде всередину себе.